Сопів

Перегляди: 2149

Сопів - підміське село зі статусом гірського населеного пункту. Одне з найдавніших сіл Галичини і Європи.

Головні кутки села: Воронівка, Чепаш, Горішній кут, Осередок, Мочіра, Копанка, Фірасова.

Розташоване за 2 км від міта Коломиї, має вигідне транспортне сполучення.

За припущенням науковців назва села походить від давнього чоловічого імені Соп, Сопко. За народними переказами, на місці нинішнього села колись було поселення з назвою Тетерів, а відтак – Бакша, а назва села походить від гуцульського музичного інструменту “сопілка”.

Перша писемна згадка – 1389 рік.

Мешкає 3018 особа, є 989 господарських дворів.

Територія села – 1715, 5 га.

Село електрифіковане, газифіковане, телефонізоване.

Село ділиться на рівнинну й горбисту частини, ростуть мішані ліси, течуть ріки Сопівка та Прут, кілька потоків, на яких є важливі будівельні матеріали – пісок і гравій. На околиці села – 7 ставків. Соляні джерела в урочищах Баня та Гришківка.

У селі є будинок культури з бібліотекою, загальноосвітня школа І-ІІІ ст., церква Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, лікарська амбулаторія сімейної медицини, газорозподільча станція, млин, стадіон, спортивний зал. 

Будинок культури з бібліотекою с. СопівЗагальноосвітня школа І-ІІІ ст. с. СопівДзвіниця та церква Покрову Пресвятої Богородиці 1852 р.Амбулаторія с. СопівСпортивний зал с. Сопів

На території села функціонує 51 заклад та організація підприємницької діяльності. Зареєстровано 115 приватних підприємців. Працює 2 м’ясопереробні цехи, 4 пилорами, ТзОВ “Доброта”, “Партнер”, “Транспортник-2”, райавтодор, завод ЗБВІК, ремонтно-транспортне підприємство, СП “Рубікон”, меблярський цех. Тут виготовляються малі архітерктурні споруди, кольорові тротуарні плитки, криничні кільця, декоративні металеві ковані вироби, декоративний паркет, декоративні свічки, меблі, продукти харчування.
М'ясопереробний цехмеблярський цехРАЙБУДЦехЗаправка

АвтомийкаОбробка поля

8 магазинів та 3 заклади громадського харчування обслуговують не тільки мешканців села, а надають послуги для проведення ювілейних заходів, весіль, а також задовільняють потреби гостей та туристів Коломийщини.

Магзин-кафе "Куди ідеш"Комплекс "У ЮЗИКА"Кафе "Домашній затишок"Магазин "Мала кишеня"

Досі зберігаються в селі пам'ятки, що свідчать про далеку історію. 

Коли почалася перша світова війна, то Сопів належав до Австро-Угорщини. На фронт із села пішло 120 чоловік. 
90 чоловік – колишніх Січових Стрільців, які боролися за волю України, загинули. Їхні прізвища викарбувані на пам'ятнику в центрі села, який зведений в 1990 році. 
Пам'ятник загиблим в польсько-німецькій війні, імена яких викарбовано на ньому. 
На честь полеглих в Другій Світовій війні в 1967 році звели пам'ятник Воїну-визволителю. 
Під час розкопок Дем'янового Лазу знайдено рештки жертв сталінських репресій. Це – члени Просвіти і воїни ОУН
УПА. У 1992 році на цьому місці було відкрито пам'ятник воїнам УПА.
В 1990 році в центрі села встановлено погруддя Т.Г.Шевченка, біля якого у визначні та ювілейні дати служать панахиди, організовують мітинги та урочистості.
23 серпня в Україні відзначається День Державного Прапора. В Сопові з приводу цього дня встановлено прапор в найвищій точці села, щоб видно було звідусіль. Щороку саме 23 серпня громада села урочисто зі священиком відправляє Богослужіння.
Символічна могила Січовим СтрільцямПам'ятник воїнам, загиблим у війні (1941-1945)Пам'ятник на честь 50-річчя створення УПА, трьом воякам УПА, які загинули в криївціПам'ятник-стела воякам УПА; селянам, що були розстріляні мадярами 1944 року; жертвам сталінських репресій 1940-1950 років; громадянам Сопова, які загинули на війні 1939-1945 роківПам'ятник Тарасові Шевченку
 
Сопівчани добре знають і пам’ятають історію свого села, шанують пам’ять загиблих у визвольних війнах.

Громадське і культурне життя Сопова не менш цікаве. У 1875 році у Сопові заснували читальню, у 1925 році збудували нову читальню, у 40-ву річницю заснування “Просвіти” в селі. В 1935-1936-х роках діяли в селі такі товариства “Сільський господар”, “Хліборобський вишкіл молоді”, “Жіноча громада”, “Союз українок”.

Народний аматорський хоровий колектив “Родимий край”Протягом багатьох років районні та обласні концерти прикрашують виступи  Народного аматорського хорового колективу “Родимий край” заснованого в селі в 1990 році під керівництвом Любомира Грабця. В 1992 році хорові присвоєно звання “народного”. В репертуарі хору багато патріотичних та повстанських пісень записаних з уст старожилів.

 

Великим успіхом у глядачів не тільки області та України, а і за кордоном користуються виступи НародногоНародний аматорський родинний колектив “Перелаз” аматорського родинного колективу “Перелаз” під керівництвом Наталії Ковальової. Ансамбль є лауреатом і дипломантом багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Презентував своє мистецтво в Польщі та  Угорщині, провів успішний виступ на сцені палацу Україна в м. Києві на звіті Івано-Франківської області в травні 2009 року, а також став володарем гран-прі ХІІ-го фольклорно-етнографічного фестивалю “Коломийка-2009”.

Марта КовальоваКонцерти районного, обласного, та всеукраїнського рівнів прикрашає голос юної солістки будинку культури, автора і виконавця багатьох пісень Марти Ковальової, лауреата міжнародних та всеукраїнських фестивалів, конкурсів (“Золотий тік” (м.Бурштин), “Яблуневий цвіт” (м.Косів), “Карпатські соловейки”, “Захід ХХІ століття” (м.Івано-Франківськ), “Пісенний сад”, “Червона рута” (м.Київ), “Золотий лелека” (м.Херсон)).Хореографічний колектив “Асторія”

Успішно функціонує при будинку культури хореографічний колектив “Асторія”

Дитячий фольклорний колектив “Писанка” Традиції дорослих продовжують в селі діти, які щиро цікавляться традиціями та історією села. При будинку культури постійно працює улюбленець багатьох глядачів дитячий фольклорний колектив “Писанка” якому нещодавно присвоєно звання “зразкового”.

З успіхом виступав колектив на Міжнародному фестивалі дитячого фольклору “Котилася торба” (м.Кузнєцовськ), був учасником декількох міжнародних гуцульських фестивалів. Минулого року здивував організаторів Всеукраїнського регіонального фестивалю патріотичної пісні (Рівенська обл., Козацькі могили), був єдиним дитячим колективом, який брав участь у заключному обласному концерті, присвяченому 100-річчю з дня народження Степана Бандери.